Привітання до Дня географа 2022!!!

ДОРОГІ ВИКЛАДАЧІ, СТУДЕНТИ, СПІВРОБІТНИКИ ТА ВИПУСКНИКИ ГЕОГРАФІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ, ШАНОВНІ ГЕОГРАФИ УСІХ ПОКОЛІНЬ!

Цьогоріч географічна спільнота традиційно, в крайню суботу березня  зустрічає своє професійне свято – День географа, яке бере початок ще з 27 березня 1958 року. В той час за ініціативи чинного декана, Олександра Мефодійовича Маринича, вперше серед підрозділів Університету відзначили професійне свято географи. Допомагала на той час деканові в організації свята ще молода асистентка кафедри метеорології та кліматології  Ромушкевич Валентина Іванівна. Як згадувала Валентина Іванівна, після завершення заходу Олександр Мефодійович сказав: «Ви не уявляєте, який важливий захід ми сьогодні провели». І дійсно, така традиція вже зберігається ряд поколінь.

В перші роки святкування Дня географа було прив’язано до дати, а саме до 27 березня. На цей час традиційно припадали канікули в школах, що й дозволяло більшості наших випускників, які працювали в ті часи переважно в школах, приїжджати до рідного Університету. Вже з середини 80-х років днем проведення свята стала крайня субота березня. Головним чинником таких змін було значне розширення кола випускників факультету, котрі працювали вже в багатьох сферах суспільного життя.

Проте цього року, як ніколи, наше професійне свято припало на вкрай складні часи. Війна, яку веде проти незалежної України країна-агресорка росія, спрямована на захоплення території нашої держави, знищення її інфраструктури та економічного потенціалу, а також терор проти мирного населення. Маріуполь вже став символом жорстокості російських бойових дій в Україні. Все частіше путінські війська завдають ударів по цивільних об’єктах у районах бойових дій, не випадково стріляючи по житлових будинках, школах, лікарнях, дитячих садках тощо. В основі цієї війни лежить знищення України як незалежної держави, повна ліквідація її незалежності та суверенітету. Все це є певною сакральною метою росії ще від часів московського царства, що будує свою історію саме на вкраденій та перекрученій історії України.

Когось війна змінила, а комусь лише допомогла стати собою. Однак, безсумнівно, вона змінила наші життя. В ці складні часи зовсім немає відчуття свята. Проте в кожному з нас має бути відчуття єднання, нам усім важливо зберегти дух єдності географів, спільної та злагодженої праці задля Перемоги. Переконаний, що знання та вміння географів, будуть надзвичайно корисними для відбудови нашої незалежної держави після війни.

Найголовніше, бажаю всім міцного здоров’я, благополуччя в сім’ях, миру й злагоди в родинах та якнайшвидшого завершення війни нашою Перемогою і щоб вже 90 річницю факультету та 66-й День географа ми зустріли всі разом у мирній та процвітаючій державі. Двері географічного факультету будуть завжди відчинені для географів всіх поколінь!

СЛАВА УКРАЇНІ!

СЛАВА НАШИМ ЗАХИСНИКАМ!

УКРАЇНА ПЕРЕМОЖЕ

З глибокою повагою, декан,

Сергій Запотоцький!

На фото саме перший День географа 27 березня 1958 року. Ініціатор – Маринич О.М. – декан. Серед постатей на фото вдалося розпізнати: Маринич О.М – ведучий, Харченко А.С. – зав кафедри картографії (з вусами), далі – Поривкіна О.В. – доц. кафедри фізгеографії, викладач МГУ, після 1945 року відкомандирована до КДУ для посилення викладацького складу. За нею в наступному ряду видно окуляри – Пяртлі К.П. зав. кафедри економічної географії, у 1947-1952 – директор НДІ географії при КДУ, у 1954-1956 декан нашого факультету, нагороджений орденом Леніна, що було унікально на той час. Крайній під пальмочкою – Мачихін М.Ф., доцент кафедри економічної географії, чоловік Поривкіної О,В., також відкомандирований з МГУ, до війни був там деканом географічного факультету, фронтовик. З іншого боку від Маринича – Мохначук С.С. – доцент кафедри економічної географії. Далі Поданчук В.Д. – доц. кафедри економічної географії, у 1947-1954 декан нашого факультету. Далі – Ланько А.І. – доцент кафедри фізичної географії.